Однією з унікальних рис подільського Придністров'я є чимала кількість давніх православних скельних монастирів, яких було не менше 20. За ступенем збереженості та вивченості найбільш відомий Бакотський Свято-Михайлівський монастир, що знаходиться за 40 км на південний схід від Кам'янця-Подільського, поблизу від затопленого Дністровським водосховищем давнього поселення Бакота (в перекладі з давньоруської — бажане, чудове місце).
Монастир знаходиться на висоті близько 70 м на середній терасі стрімкого схилу Білої гори, що підноситься над Дністром на 130 м. Бакотський монастир існував у ХІ-ХУ ст. Частина скелі, що обрушилася в Дністер, надійно сховала таємницю монастиря, аж поки у XIX ст. його не віднайшов відомий український вчений В. Антонович.
Монастирські споруди знаходилися в кількох ярусах. Збереглися залишки двоярусного монастирського храму, загальною шириною близько 9 м, орієнтованого вівтарною частиною на схід. Верхній ярус частково зберігся лише у вівтарній частині. Нижній (зруйнований) ярус закрито спорудженим у 1893 р. чотириметровим підпірним муром. Бічні нави монастирського храму з'єднувалися отворами у східних торцях з усипальнями монахів (мають вигляд коридорів з ні шами для поховань).
Чудодійну силу приписують джерелам, що б'ють неподалік давнього монастиря. Традиційно 14 серпня до Бакоти сходиться чимало прочан.
